Пам’яті Героїв Небесної Сотні

Мамо, не плач.
Я повернусь весною.
Прийду на світанні в садок із росою.
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач.
Так судилося, ненько.
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько.
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає.
І рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває.
Душа за тобою щемить.
Мамочко, вибач, за чорну хустину.
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я любив. І любив Україну.
Вона, як і ти, була в мене одна.

З листопада 2013 року український народ пише свою нову історію незалежності. В ній 2014-2015 роки поєднали події Революції Гідності та російсько-української війни на сході країни, які стали переломними історичними подіями як для України, так і, без перебільшення, для всього світу. Події на Майдані проявили вражаючу незламність, патріотизм та хоробрість українських патріотів, які ціною свого життя і здоров’я змінили напрямок руху світової історії.

Нагадаємо, що 20 лютого офіційно затверджений президентом України Петром Порошенком як День пам’яті Героїв Небесної сотні. У цей день Україна вшановує подвиг учасників Революції гідності, які загинули в ці криваві дні. Саме в цей день курсантам Вінницького ВПУ Департаменту поліції охорони було продемонстровано фільм ізраїльського режисера Євгена Афінеєвського “Зима у вогні: Боротьба України за волю” про події на Євромайдані 2013-2014 років, який змагатиметься за “Оскар” в номінації Документальний фільм. Переможці стануть відомі 28 лютого.

“Зима у вогні” розповідає про події в Києві взимку 2013-2014 років, про події Майдану, його значення для кожного українця і для світової спільноти в цілому.

20 лютого – у день Героїв Небесної Сотні пам’ятаймо про них, знайомих і не знайомих, які віддали свої життя за наш народ і країну, за наше майбутнє. Серед Героїв Небесної Сотні є і наші земляки:

Брезденюк Валерій, 50 років, мешканець м. Жмеринки, підприємець, мав комп’ютерний клуб, художник у техніці виконання малюнків на воді. 2013 року увійшов до фіналу конкурсу «Україна має талант». Вбитий пострілом у спину в ніч проти 19 лютого 2014 року на Майдані.

Полянський Леонід, 38 років, киянин, родом з Вінниччини. Рідні розповідають, що він був життєрадісним чоловіком і не міг стояти осторонь беззаконня, що відбувається в Україні – тому і ходив на Майдан. Сиротами залишились діти. В останні роки жив і працював у Києві, але похорон відбувся у Жмеринці, звідки він родом.

Шимко Максим, 33 роки, вінничанин. Останній запис, який чоловік залишив на своїй сторінці у соціальних мережах 18 лютого – «За Україну! Всі хто може їдьте в Київ !» Був учасником клубу історичної реконструкції «Білий вовк». Загинув 20 лютого 2014 року.

Вічна пам’ять та слава Героям!